НЕИЗВЕСТНЫЕ И НЕОПОЗНАННЫЕ ЗНАЧКИ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ

[FAN_AT]

Следующий хозяин Славуты - князь Е.Г.Сангушко построил в 1818 году бумажную фабрику.

[Aleksandr]

Я разобрался со значком "Полянская Бумажная Фабрика".

В Славутском районе Хмельницкой области есть село Полянь. И я нашёл несколько источников, указывающих на наличие бумажной фабрике в этом селе. И основана она была в 1872 г.

В одной из статей говорится:
" На небольшом отрезке р. Горыни, от с. Ташки к с. Сельцо, в разные времена работало шесть бумажных фабрик: с. Ташки (1886 - 1926 гг.), г. Славута, две бумажных фабрики построены в 1818 и 1822 годах, с. Полянь (1872 г.), с. Комаровка (1850 - 1913 гг.), с. Сельцо (1768 - 1800 г.г.)."

Я думаю что Полянская фабрика в селе Полянь Славутского района теперь называется Славутско-Полянская. Либо фабрика в селе Полянь была объединена с одной из бумажных фабрик в г. Славута и этой объединенной фабрике дали имя "Славутско-Полянская".

[Aleksandr]

И в подтверждение правильности моей версии привожу значок Полянь производства АСА, на котором нарисован рулон бумаги!!!

[FAN_AT]

[Эдуард]

Это сюда?

Село згадується з 1594 року: тоді «…землевласник Д.Шеремет позивався до Степана Клещовського, який чинив збитки на річці Івані: ловив бобрів, лосів, оленів, диких кабанів та коней на території Буцького грунту».

Згадка про село Івані збереглась і в судовому запису (рішення Люблінського трибунального суду) між Федором Шандировським (позивачем) і землевласником А. Калиновським (відповідачем) 1 серпня 1622 року про «підданих з маєтку села Тростянця у воєводстві Брацлавському, які з дружинами та майном втекли до наново заселюваної слободи на території маєтку сторони відповідача — до міста Іваня».

У січні 1644 року в село вдерлися татари-ординці й знищили Успенську церкву, будівлі, багатьох жителів замордували, деяких забрали в неволю.

У 1664 році, як засвідчив збірник податків Брацлавського воєводства, «з містечка Івань панів Калиновських взято податі з димів 30 (інше населення — козаки), із 3-х млинів сплачено по злотому з каменя, за дві ступи — по злотому. Загальна сума податку 49 злотих, але внесено 30 злотих».

У 1718 році в центрі села церква освячена православним ігуменом монастиря Маньківського Арсенієм Біляшівським, зведена завдяки преосвященного переяславського Кирила Шумлянського на місці православної церкви, що знищена татарами, — православна церква Успіння Божої Матері.

У 1768 році жителі села брали участь у народному антифеодальному повстанні під проводом М.Залізняка та визвольній війні.

1 травня 1848 року Іваньки офіційно стають містечком, про що засвідчує рапорт Київського губернатора на ім’я Міністра внутрішніх справ Російської імперії від 13 липня 1848 року «О перейменований с.Иванок, Уманского уезда Киевской губернии в местечко».

Лаврентій Похилевич так пише про Іваньки: «Местечко в 30-ти верстах от города Умани, при соединении речки Маньковки и Быка, впадающих за 4 версты от местечка в реку Тикич. Жителей обоего пола: православных 1145, римских католиков 10, евреев 82. Принадлежит подполковнику князю Антону Ксавериевичу Любомирскому, имеющему здесь свою резиденцию.

К местечку приписано земли 2906 десятинъ. Церковь Успенская, деревянная, 5 класса, земли имеет 41 десятину, построена в 1782 году, ныне в ветхом состоянии; еврейский молитвенный домъ, начальное училище, 7 лавок, еженедельные базары; винокуренный завод (16 тысячь ведер спирта в год) и свеклосахарный (директор Франц Францович Веселий), на котором в 1859-1860 годах выработано сладкого песка 6000 пудов на 30 тысячь рублей, а в 1860-1861 -20296 пудов. В Иваньках князя Любомирского проживали также два приходских священника с семействами, 10 семейств однодворцев, 8 семейств евреев, содержащих в аренде мельницу й пивоварню, озера, огороди й сукновальню, один иностранец с семейством и мастера: каменщики, садовник, красильщик й ружейный мастер из евреев, портные, иностранец сахарозаводчик и архитектор. Иваньковский ключ куплен князем Любомирским у графини Кисилевой».

У 1900 році, як свідчать архіви, до Іваньківської волості входили: м.Іваньки, с.Янківка, с.Березівка, с.Попівка, с.Крачківка, с.Харківка, с.Тимошівка, с.Полковниче, с.Паланочка. Пошта доставлялася в Іваньки у понеділок і четвер через містечко Буки. На той рік у волості мешкало 10 341 особа, у тому числі: чоловіків — 5261 і жінок — 5080-серед них віросповідання: 9528 — православних, 31 — католиків, 3 німці та 779 євреїв.

У волості на той час діяло: 8 приходів, 8 дерев’яних церков, єврейська молитовна школа, 8 церковно-приходських шкіл та одна школа грамоти. За волостю було закріплено 16063 десятини землі, у тому числі: 8443, — приватні володіння, 7160 селянські наділи, 396 — монастирські та церковні, 4 під залізничними коліями та 60 десятин лишньої земської школи, одведено під дороги.

У 1903 році в містечку Іваньки, що знаходилося на річці Іваньки (Кищиха), було 231 двір; кількість мешканців: чоловіків — 1200, жінок — 1068. Діяли церква, єврейська школа, 3 водяних млини.
У 1905 році містечко Іваньки відносилося до Іваньківської волості Уманського повіту Київської губернії, в землекористуванні населення було 3870 десятин.

У 1910 році в селі зведено приміщення для двокласної земської школи з п’ятирічним строком навчання та будинок для родин — директора і вчителів (і нині ці будівлі стоять при в’їзді в село). Щорічно в цій школі навчалося 100 учнів і працювало 5 учителів.

У 1913 році в містечку мешкало 2556 осіб, діяли двокласне училище та церковно-приходська школа. Продажем та виробництвом товарів і послуг займалися 11 магазинів «Бакалія», винна лавка № 483, 3 магазини металево — скоб’яних виробів та 4 магазини «Хліб-зерно». Щочетверга вирувала ярмарка; до послуг населення — поштове відділення, аптека та аптечні товари, три акушерки. Працювали цукрово-пісочний (виробництво 664 тисяч пудів на рік), винокурний та спиртоочисний заводи.

У 1927 році трудова школа реорганізована у фабрично-заводську семирічку, у якій навчалося 360 дітей з сіл Полковничого, Тимошівки, Юрполя, Чорної Кам’янки, Крачківки.

У 1939 році в Іваньках відкрито середню школу, де 24 вчителі навчали 400 хлопчиків та дівчаток.
У 1928 році організовано ТСОЗ «Новий хлібороб» (Товариство спільного обробітку землі), у яке записалося 28 селян-землевласників, серед них: С.Драгоруб, Т.Ганджа, Я.Проценко, П.Парій, В.Рябокінь, І.Зубченко І.Шарий, Т.Коваленко, А.Драган, О.Горбунко, С.Свистун, А.Гончар Й.Джугля, К.Верзун, М.Драган, Г.Остроушко, Р.Шмалій, Н.Шмаліи, Н.Коваленко, Й.Ганджа, С.Кривоніс та інші.
20 лютого 1929 року організовано колгосп імені Андре-Марті, головою якого обрано Миколу Федотовича Жебета.

У 1936 році господарство придбало перший автомобіль «полуторка», за кермо якого сів Дмитро Іванович Ганджа.

27 липня 1941 року село захопили фашистські окупанти. У Другій світовій війні (1941-1945 роки) брали участь 519 іванчан, 312 — полягли смертю хоробрих, 255 учасників відзначено бойовими нагородами. 200 жителів села було примусово відправлено на роботи до Німеччини.

У жовтні 1944 року в Іваньках створено підпільну групу на чолі з Степаном Іллічем Горчінським, до якої ввійшли Олексій Микитович Березкін Василь Ігорович Бугай, Василиса Герасимівна Хабло, Володимир Вікторович Книшко, Олексій Олексійович Макушевський. У грудні 1943 року підпільників (окрім О.О.Макушевського) фашисти розстріляли.

7 березня 1944 року 1-й батальйон майора П.Я.Калашникова танкової бригади визволив село від загарбників.

10 жовтня 1950 року з трьох колгоспів (іваньківських — імені Андре-Марті та імені Кірова, полковницького «Перемога») створено колгосп імені Кірова (через рік — імені Сталіна), головою якого обрали Петра Федотовича Литвина.

З 16 по 26 грудня 1961 року в Полтаві проходила особиста командна першість України з шахів і шашок серед сільських спортсменів. У боротьбі з сильними суперниками вчитель історії Іваньківської середньої школи, кандидат у майстри спорту Юрій Дьомін завоював звання чемпіона республіки серед сільських шашкістів.

У 1962 році на місці зруйнованої церкви зведено Будинок культури на 400 місць, читальний зал і бібліотека з фондом 18 тисяч книжок, директором якого був Андрій Трифонович Гуменюк.

У 1963 році колгосп став носити ім’я М.Островського, головою правління якого (з 1961 року) був Олександр Мусійович Бортник.

1 вересня 1966 року прийняла перших учнів середня школа на 705 учнів, педколектив — 40 вчителів.
У 1966 році слюсареві-наладчикові Іваньківського цукрового заводу Миколі Даниловичу Самборському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
30 квітня 1994 року трудівниками агрофірми «Іваньки» в центрі села зведено адмінбудинок. У ньому розмістилися виконком сільської ради, правління агрофірми, відділення Ощадбанку й Агропромбанку, автоматизована телефонна станція.

15 грудня 2000 року в котельні Іваньківського спиртового заводу запалав факел «блакитного вогню». На території села та його околицях виявлено сліди епохи бронзи та трипільської культури, чотири стародавні кургани. Зберігся величний курган на Іваньківських землях на полі перед Чорною Кам’янкою — тут знайшли вічний спочинок козаки, що загинули в першому ешелоні українського війська, які зустріли силу-силенну татарських нападників.

На 1 січня 2005 року в Іваньках проживало 3078 чоловік.

[Aleksandr]

Скорее всего, это так - этот значок отражает колхоз им. Островского в с. Иваньки Черкасской области.

На Украине был ещё один колхоз им. Островского (с. Ставчинцы, Хмельницкий р-н, Хмельницкая обл.), но он по датам не подходит.

[Эдуард]

Отлично!!! Будут ещё мнения?

[Эдуард]

Подскажите область.

[ТИХОООЛЕГ]

Подскажите область.

Скорей всего, Черкасская, Украина.

[Эдуард]

Если можно, обоснования.
Колодка по изготовлению, как на каком-то знаке Севастополя с памятником...

[ТИХОООЛЕГ]

Если можно, обоснования.
Колодка по изготовлению, как на каком-то знаке Севастополя с памятником...

А на подвеске на обороте ничего не написано?
Дело в том, что там есть историко-культурный заповедник «Родина Тараса Шевченко»!

[Эдуард]

Не совсем в Звенигородке этот музей, он в Моринцах, это километров 50, я больше склоняюсь, что это какая-то детская творческая школа. Реверс чистый.

[Aleksandr]

Это также может быть база отдыха (в прошлом пионерлагерь) "Звенигородка" в Подмосковье. Но это тоже гадание, а не проверенный факт.

У меня уже много лет есть в обмене такой значок:

[DETRIN]

ЗВЕНИГОРОДКА, город на Украине, Черкасская обл., в 12 км от ж.д. ст. Звенигородка. 22,7 тыс. жителей (1991). Литейно-механический завод, пищевые предприятия.
по крайней мере им есть где эти значки делать александр при поиске фото гугл выводит на ВАШ сайт!

а вот про пионерлагерь:
В его составе помещения для занятий авиа- и судомоделированием, радиоделом, изобразительным творчеством, че­канкой, выпиливанием и выжиганием, кинофотоработами, домоводством, кройкой и шитьем, вязанием, вышиванием, изготовлением мягкой игрушки и театрального реквизита, а также слесарно-механическая мастерская. Кроме этого, предусмотрен кабинет профориентации. Здание запроектировано компактным объемом с внутренним двориком, к которому примыкает выставочный зал, где можно будет демонстрировать работы детей.
--- музыки тут нет!!!---

о походу нашлась!!!!
Детская школа искусств г Звенигородка (ГП 862)
20200, Звенигородка, Улица Шевченко, 77
Звенигородский
Телефоны:
(804740) 52791
(804740) 52063

наверное оно!!!!

[Эдуард]

Спасибо, всем! После данных г-на Детрина склоняюсь к Черкащине, хотя изготовление по качеству больше похоже на российское (кстати, по Звенигородке известно всего 2 местных, хорошего качества изготовления, знака)

[DETRIN]

Кстати, в процессе поиска попадалось большое количество художников, театральных деятелей и даже один композитор, родившиеся в Звенигородке...
С другой стороны - пионерский лагерь с обширной детской программой... и слесарной мастерской
Не, наверное, Украина всё же. В следующем году собирались в Смелу, кстати, может что прояснится.

[FAN_AT]

Ув. господа!
Хотелось услышать Ваше мнение по поводу этого значка.
Есть ли здесь привязка к колхозу или нет?

[Aleksandr]

Ув. господа!
Хотелось услышать Ваше мнение по поводу этого значка.
Есть ли здесь привязка к колхозу или нет?

КОЛХОЗ ?
СОВХОЗ ?
ГАЗЕТА ?
ЗАВОД ?
ФАБРИКА ?
СПОРТИВНЫЙ КЛУБ ?
ГОЛОВНАя БОЛЬ

Давайте попробуем сначала с клеймом разобраться. Это может сузить границы поиска с целой Украины до какой-нибудь области.

[FAN_AT]

Клеймо известное.
27 Днепропетровск (Украина). Опытно-экспериментальный завод (1981 г.).

[FAN_AT]

Все. Разобрался. Это издательство.
Жаль,что не колхоз.

[Aleksandr]

Все. Разобрался. Это издательство.
Жаль,что не колхоз.

По вопросам издательств Вам следует обратиться к KUPECAC.

[цска5]

Кто подскажет, где находится данный колхоз - в Челябинской области или в Башкирии???????

[Aleksandr]

Кто подскажет, где находится данный колхоз - в Челябинской области или в Башкирии ???????

Когда я приобретал этот значок, то меня уверили что это Челябинская область, Варненский р-н, п. Кызыл-Маяк.

[DETRIN]

интересно, почему маяк красный?

[FAN_AT]

интересно, почему маяк красный?

Так в те времена "красный" лепили куда-попало в названиях.
Красный резинщик.
Красный экскаватор.
И т.д.

[salve1971]

Мне понравился красный резинщик)))извините за флуд.... Не удержался

[FAN_AT]

Мне понравился красный резинщик)))извините за флуд.... Не удержался

А че. У меня даже есть 2 значка с резинщиками.

[Aleksandr]

Скажите пожалуйста это подмосковные или белорусские Вербилки?

[Aleksandr]

И ещё один вопрос: где находился этот совхоз?
Значок не мой, так что показать реверс не просите.

[Herold72]

И ещё один вопрос: где находился этот совхоз?
Значок не мой, так что показать реверс не просите.

в селе Тюнгюлю, Мегино-Кангаласский р-н Якутии